Руни, велика спадщина епохи вікінгів

              (с) Havamal
 

 Принісши себе в жертву самому собі, провисівши, пронизаний списом, довгих дев’ять ночей на Світовому Древі Іґґдрасиль, Одін, верховний бог Асатру, пізнає руни. Саме так мовлять «Промови Високого».  Havamal — це найдавніша, не змінена християнством частина «Старшої Едди». У ній говорить із читачем/слухачем сам Одін, привідкриваючи завісу над таємницями світобудови. Саме в «Промовах Високого» ми дізнаємося про здобуття ним рун і їхнє значення з уст самого божества.

Рунічний футарк слугував абеткою для нордичного населення, але кожна літера в ньому мала глибоке сакральне значення — однаково близьке і воїнові, і землеробові.
 

Звісно, існують теорії, що футарк був створений за зразком грецького алфавіту,  латинського письма або ж готської писемності. Є припущення, що руни прийшли з Аль. Простежуються й певні схожості з огамічним алфавітом.

Цікаво було б дізнатися, яка з цих теорій найбільше смішить самого Одіна, який жертвував собою, щоб наділити смертних Великим Знанням.

 

Футарк складається з 25 рун, одна з яких порожня (або така, що містить у собі всі інші руни) — руна Одіна. Річ у тім, що рунічний алфавіт спочатку вибудовувався в коло, і це коло й було останньою руною, що об’єднує всі інші. Така собі маленька «пасхалочка» на Одіна для тих, хто в темі. У рунних наборах цю двадцять п’яту руну символізує порожня, недоторкана плашка, яка в мантичній практиці скаже: «Це справа Богів, а не твоя».
 

Решта 24 руни поділяються на три атти по 8:

Кожен атт носить ім’я одного з богів: Фрейї, Геймдалля та Тюра відповідно. Вважається, що в кожного атта є своє загальне значення, яке визначає етапи творення світу. Для атта Фрейї характерні чисті первозданні сили, сліпа міць, бажання вилитися в дію, творення і руйнування. Якщо перекласти на сучасну мову, то це етап тієї самої нескінченно малої точки, після Великого Вибуху з якої й постала Всесвіт. Це первісний Хаос, що містить у собі все — про нього розповідають абсолютно всі світові релігії.

Атт Геймдалля (це, до речі, вартовий Брам Асґарда) — про народження, смерть, про переродження, про зв’язок Богів і людей. Руни цієї вісімки розповідають про нелегкий шлях і радше пов’язані з духовним розвитком людини, з труднощами, які вона зустрічає на шляху до божественного.

Атт  Тюра розповідає про усвідомлений вибір, про цілеспрямованість, про сутність людини, про тіло й дух, про чоловіче та жіноче.

За детального вивчення Футарка, за пізнання кожної руни можна відкрити перед собою таємниці призначення людини в цьому світі, приблизно окреслити для себе божественний задум — і від свого маленького земного дому Отал дійти до Феху — божественного вогню, повного духовного задоволення й наповненості.

                  (с) Havamal
 

У цих рядках із «Промов Високого» міститься пряма інструкція до правильної роботи з рунами. І не треба тут книг від сучасних авторів, які самі вже навчалися за зміненими смислами. Пропоную розібрати кожен рядок.

Чи вмієш різьбити? Футарк треба вирізати самому. Кожен практик рано чи пізно до цього приходить. Так, починати можна й із готового. Але, працюючи над кожною руною наодинці, цілковито віддаючи себе справі, отримуєш зовсім інший результат. До того ж у процесі, за правильного налаштування, відбувається колосальна духовна робота, подібна до духовної практики.
 

Чи вмієш розгадувати? Ідеться не лише про знання сенсу кожної руни, а й про те, чи є в тебе напрацьоване вміння відчувати, що саме Боги говорять через ту чи іншу руну, яка випала в практиці.

Чи вмієш окрасити? І знову не про фарбу мова. Кожна руна передає ті чи інші слова від Богів. Чи зможеш ти «окрасити» їх потрібними словами й емоціями, щоб не змінити божественного сенсу?

Чи вмієш питати? Чи правильно ти ставиш запитання? Чи дивишся в корінь? Чи просто хочеш скинути відповідальність на плашки з літерами?

Чи вмієш молитися і жертви готувати?

Молитва — це не вечірньо-ранкове стояння перед вівтарем і піднесення прохань (вимог, як це найчастіше буває) своїм богам. Ні, молитва — це постійний внутрішній діалог із Богами, це щосекундне відчуття зв’язку. Жертва — це не вбита тварина і не принесені в дар рослинні плоди. Так, у давні часи це була велика жертва, бо від цих продуктів залежало людське життя — отже, люди жертвували собою, своїм комфортом, упевненістю в завтрашньому дні. В еру супермаркетів така жертва мізерна.

Чи вмієш роздати? Тут розкривається суть. Дар Богів не повинен бути використаний заради влади й бажання бути вище за інших. Знання рун має бути використане на благо — лише тоді з вами буде божественна допомога.

Чи вмієш заколоти? Чи готовий повністю пожертвувати своїм тілом, щоб пізнати, як зробив це Одін біля Світового Древа?

Лише після повного усвідомлення й прийняття вищесказаних істин можна працювати з рунами. Інакше — це буде лише гра зі своєю психікою та сміх богів над вами.

Дотримуючись цих правил, Боги почнуть говорити з вами через руни — і відкриється вам істина. А далі — простіше простого. Ставите запитання, опускаєте руку в мішечок із рунами, берете жменю плашок, дістаєте руку, відпускаєте руни на поверхню (частіше це роблять на білу хустку). Ось і відповідь. А далі читаєте відповідь Богів. Усе велике до смішного просте, але дається воно нелегкою працею.
 

Якщо ви думаєте, що прочитали «Промови Високого» і тепер знаєте значення рун — це дурниця. Пізнання футарка — справа непроста. Довгі медитації над кожною руною, тлумачення снів у період роботи з певною руною, читання знамен у житті та навколишньому світі. Шлях Асатру вимагає впертої, найважчої праці й повної віддачі.
 

Після кількох років такої роботи з кожною руною ви почнете вивчати їхні поєднання — стави. Ви відстежуватимете, як той чи інший став впливає на ваше життя, як взаємодіють між собою божественні енергії, як вони вибудовують події, якої відповіді чекають натомість.

Упродовж усього цього шляху ви не перестаєте ставити Богам запитання, а потім вчитеся читати їхні відповіді, дані через рунічний футарк.
 

Скільки потрібно часу, щоб вивчити всі руни?

Одіну знадобилося дев’ять ночей.

А скільки знадобиться вам?